Траса в Сенджішові Малопольському розпочинається поблизу залізничного і автобусного вокзалу, при вул. Колейовій. Прямуємо у ближню вул. Веселу до перехрестя з вул. Армії Крайової, а потім уздовж вул. Армії Крайової ми проходимо близько 500 метрів. Доходимо до рондо і звертаємо у вул. Фабричну PZL Сенджішув S.A., яка знаходиться за адресою вул. Фабрична 4.
ТРАСА
● Заклад Допоміжної Промисловості ЦІР – сьогодні Завод Фільтрів „PZL Sędziszów” Акційна Спілка
ВІДСТАНЬ МІЖ ОБʼЄКТАМИ
Довжина проходу/проїзду на цілій трасі становить 1,6 км.
Загальний час у дорозі пішки між об'єктами: 20 хв.
Загальний час у дорозі велосипедом між об'єктами: 6 хв.
Завод Фільтрів розпочав своє виробництво в 1939 році. Будівля повстала протягом декількох місяців. На території закладу зведено монтажний зал, механічний відділ з кузньою, зварювальний цех, склад, столярню та господарські будівлі. Виготовлялися тут також металеві частини, а саме арматура для закладів Х. Цегельський в Жешуві і Познані, сільгоспмашини (переважно молотарки), а також арматура для возів, деталі автомобілів, літаків, верстатів та машинні ключі. Будучи Допоміжним закладом ЦІР-у Спілка з Обмеженою Відповідальністю проведено тут також ремонтні роботи. Співробітники працювали над неполадками дистиляторних, борошномельних та лісопильних пристроїв. Реалізовувались також замовлення на переносні бараки, казармові ліжка, різні типи автомобілів, а також ящики для артилерійських боєприпасів та іншої військової техніки. Початково працювало тут близько 30 осіб, а в 1939 р. працевлаштвано вже 447 працівників.
Ян Крочка, організатор і директор підприємства в 1938-1950 рр., в Хроніці Підприємства писав: "Період після 1940 р. був найважчий для підприємства. Ще під час воєнних дій у вересні 1939 р. багато сировини і знарядь було розкрадене. Причому відновлення діяльності без фінансових ресурсів і замовлень не передбачали корисних перспектив.
Великою перешкодою було те, що новозбудоване підприємство не було під'єднане до електромережі і такі прилади, як: токарний верстат, ексцентрична преса і кузня працювали на ручному приводі. Ручний привід полягав на тому, що при кожному верстаті працювало двоє працівників: один за допомогою кривошипу обертав приставку з великим ремневим колом, яке за посередництвом другого ремня обертало ремневе коло верстата, щоб другий працівник в той час міг працювати на верстаті. За такою "системою" ми працювали протягом 1940 р. і 1941 р.". [З Filters&Сервіс - №4, вересень 2014, ст. 14]
У 1942 р. об'єкт було передано німецькій фірмі з Гамбурга. Його назву змінено на Drezenenbau, вироблялися тут ручні та залізничні дрезини внутрішніх згорань. У 1943 р. місячно продукувалось тут в середньому 50 ручних дрезин і близько 30 дрезин з приводом двигуна, що давало працевлаштування майже 150 працівникам [65 років Заводу Фільтрів].
Про наступні роки писав в Хроніці Ян Крочка: "В перших днях липня 1944 р., коли радянські війська інтенсивними темпами пересувалися по польських землях, німецька влада вирішила евакуювати підприємство. У великому поспіху вдалося їм вислати до Німеччини два вагони найцінніших технічних пристроїв [...]. Очікуючи фронтових боїв на території Сенджішова, разом з працівниками, я закопав декілька верстатів, певну кількість знарядь і сировини, яка могла знищитись у випадку пожежі будівель". Ян Крочка згадував також останні дні вересня 1944 р.: "Підприємство в той час було у трагічному вигляді. Всі муровані павільйони (крім ливарного цеху) були спалені, так як і верстати і пристрої, які лишилися на павільйонах, не рахуючи верстати попередньо закопані. Загальні втрати були оцінені на суму 65 451 злотих - згідно з оцінками з 1939 р., що становило бл. 50% вартості підприємства". ["Świat Filtrów" №5, грудень 2014 – ст. 14]
Німецькі війська, що відступали з цих територій, знищили і спалили більшість виробничих приміщень фірми. Завод Фільтрів був відбудований після визволення, водночас, розширюючи профіль своєї діяльності. Розпочато тут виробництво молотакри і ремонт сільгоспмашин. У 1950 р., в момент націоналізації, підприємство працевлаштовувало 66 робочих і 6 працівників. Головним продуктом фірми були ущільнюючі персні Simmera, які в країні були лише в Сенджішові Малопольському. Створено також лікарняні ліжка і столи для хірургічних процедур. У 1955 р. розпочато продукцію першого фільтра повітря для вантажівок марки Star. Був то пункт виходу до спеціалізації в сфері продукції фільтрів. Тепер на території давнього Підприємства Допоміжної Промисловості ЦІР функціонує Завод Фільтрів "PZL Sędziszów" Акційна Спілка.
PZL Сенджішув S.A. сьогодні світовий лідер в галузі продуктів для фільтрацій. Фірма продукує фільтри палива, повітря і масла для різного виду двигунів і робочих пристроїв, фільтрації повітря, робочих медіа і охолоджуючі рідини. Фірму на ринку вирізняє багатолітній досвід та інноваційний підхід, підприємство веде дослідження у сфері рішень фільтрацій, пробуючи нові напрямки розвитку галузі. Від серпня 2012 р. 85% капіталу заводу знаходиться в руках спілки Unimot Express - одна з провідних дистриб'юторів палив, масел і ракетного палива.
Виробничий павільйон PZL Сенджішув доступний для відвідувачів за попереднім призначенням терміну і години візиту. Можна побачити тут процес продукції фільтрів і, під опікою кваліфікованого працівника, пізнати принципи, пов'язані з її монтажем.
Після відвідування фабрики ми прямуємо у бік рондо і перехрестя з вул. Армії Крайової, а потім вул. Армії Крайової, вул. Веселої і вул. Залізничної ми доходимо до автовокзалу і залізничної станції.